Символіка Якимівського району

ГЕРБ ЯКИМІВСЬКОГО РАЙОНУ

Основний елемент герба це щит. Він розмежований по діагоналі та містить три негеральдичні, а природні фігури: колос, схід сонця, морські хвилі, все це разом є символом родючості та надії на завтрашнє. Кольорова гамма щита представлена зеленими, блакитними та жовтими барвами. Кожний із них, у відповідності геральдичним канонам, має своє символічне значення:

– зелений колір є символом надії, благополуччя, свободи, а в даному випадку ще символічно означає оброблену, вкриту рослинами землю;

– блакитний колір на гербі є символом вірності й честі. Це також колір нашого неба та Азовського моря;

– жовтий колір є символом багатства, яке на Якимівській землі людям дають колосся хліба.

Щит герба знаходиться на грамоті золотистого кольору, в нижній частині якої розміщено надпис „Якимівський район” та рік утворення 1923.

Автор проекту герба Олексеєва Любов Федорівна, викладач образотворчого відділення Якимівської дитячої музичної школи.

ПРАПОР ЯКИМІВСЬКОГО РАЙОНУ

Прапор району – трикольоровий. Він повторює державні – жовтий та блакитний кольори, має також червону смугу. Червоний колір за законами геральдики символізує мужність, любов та велич душі, а в даному випадку несе ще і історичне значення: малиновим був колір прапорів запорізьких козаків; це колір крові, якою була полита наша земля в різні історичні епохи, в тому числі в роки громадянської та Великої Вітчизняної війн.

У верхньому куті, поруч з древком, розташовано щит герба району. На блакитній смузі знаходяться стилізовані морські хвилі.

Автор проекту прапора – колектив образотворчого відділення Якимівської дитячої музичної школи.

УРОЧИСТА ПІСНЯ ЯКИМІВСЬКОГО РАЙОНУ

 НЕПОВТОРНИЙ РІДНИЙ КРАЙ

 Слова А. Букреєвої Музика В. Гури

Тут привільна земля, що єднає і поле, і море,

Тут народи у дружбі щороку плекають врожай,

Тут скарбниця віків, майбуття далина неозора

І колиска майстрів, що уславили працею край!

Приспів:

Полів роздолля і морські простори,

І зелень лісу, і садів розмай.

Якимівська земля моя чудова,

Таврійський, неповторний рідний край!

Тут вогненна земля, щедро зрошена потом і кров'ю,

Тут пісенна земля, що єднає творця і співця,

Тут щаслива земля, бо багата трудом і любов'ю,

Тут велика земля, бо, як пісня, не має кінця.

Приспів 

Тут розкрилля доріг, тут гойдають хліба стиглий колос,

Тут мій отчий поріг - перший крок і найперша гроза.

І в мені оживе голос крові і вічності голос,

Бо навіки-віків я кровинка твоя і сльоза.